Одним із головних фронтів ідеологічної війни у нинішньому протистоянні Росії та України є історичний. Російська влада стверджує, що українська державність – це історичний курйоз, український народ був „придуманий“ невеликою групою інтелектуалів та ворогів Росії (польських аристократів чи австрійських військових), українська мова – один із діалектів російської, а саму Україну створили більшовики на чолі з Володимиром Леніним, який приєднав до неї „російські землі“ (східні та південні області України). В умовах інформаційної агресії із використанням «історичних аргументів» Україна змушена розглядати історію та історичну пам’ять як сферу національної безпеки. Сек’юритизація історичної пам’яті в Україні починається після агресії Росії у 2014 р. і виступає засобом забезпечення безпеки національного історичного наративу шляхом делегітимації та криміналізації радянського та російського наративів, які вважаються загрозою для держави та суспільства. Після лютого 2022 року на зміну декомунізації прийшла політика деколонізації, яка включає знищення російських імперських пам’яток, перейменування топонімів, подолання наслідків колоніального минулого.